Лист Авраама Лінкольна вчителю свого сина

Авраам Лінкольн - одна з найвідоміших особистостей світу. Саме його заслугою є скасування рабства в США, що зробило його справді національним героєм. Згідно з опитуваннями, він до цих пір є найулюбленішим президентом американського народу, хоча під час свого правління постійно піддавався суворій критиці і став першим убитим президентом США.

У Авраама Лінкольна було четверо синів, троє з яких не дожили до повноліття (померли в 4, 11 і 18 років від тифу і туберкульозу). Лише старший син, Роберт, прожив довге життя в 82 роки і побудував видатну кар'єру в юриспруденції і політиці.

 У 1855 році Авраам Лінкольн написав відомий «Лист вчителю свого сина». Швидше за все, лист був адресований вчителю п'ятирічного Вільяма, улюбленця президента, у якого, на жаль, не було можливості застосувати ніякі з отриманих знань у дорослому житті - він помер у 11 років і його поховали разом з батьком. На екскурсіях у Білому Домі розповідають, що примари батька і сина Вільяма досі разом бродять по будівлі.

Прочитайте цей лист, пронизаний батьківською любов'ю і турботою про дитину. Це по-справжньому важливі речі, про які ми часто забуваємо, особливо в процесі навчання:

«... Я розумію, він повинен буде дізнатися, що не всі люди справедливі, не всі щирі. Але навчіть його до того ж, що на кожного негідника знайдеться герой, що на всякого егоїстичного політика знайдеться відданий лідер.

Навчіть його тому, що якщо є ворог, то знайдеться і друг. На це потрібен час, я знаю, але якщо можете, навчіть його тому, що один зароблений долар набагато цінніший, ніж п'ять знайдених. Навчіть його вміти програвати, а також насолоджуватися перемогами.

Якщо зможете, уведіть його від заздрості, навчіть секрету неголосного сміху. Дозвольте йому рано пізнати, що здобувати перемогу над задираками і хвальками найлегше. Якщо можете, навчіть його цікавитися книгами ...

І дайте йому також вільний час, щоб він міг подумати над одвічними таємницями: птахами в небі, бджолами в променях сонця і квітами на зелених схилах пагорба.

Коли він буде в школі, навчіть його тому, що набагато почесніше зазнати невдачі, ніж схитрувати ... Навчіть його довіряти своїм власним ідеям, навіть якщо хто-небудь говорить йому, що він помиляється ... Навчіть його бути м'яким з м'якими людьми і жорстоким з жорстокими.

Постарайтеся дати моєму синові силу не слідувати за натовпом, коли всі примикають до сторони, що перемогла ... Навчіть його вислуховувати всіх людей, проте навчіть його також все те, що він чує, розглядати під кутом істини і відбирати тільки хороше.

Якщо можете, то навчіть його сміятися в печалі ... Навчіть його, що немає сорому в сльозах. Навчіть його сміятися над циніками і остерігатися надмірної солодкавості.

Навчіть його продавати свої мізки і силу мускулів за найвищою ціною, але ніколи не торгувати ні серцем, ні душею.

Навчіть його не слухати завиваючий натовп, але встати і битися, якщо він вважає себе правим.

Поводьтеся з ним м'яко, але без зайвої ніжності, тому що тільки випробування вогнем дає сталі високу якість. Дозвольте йому мати мужність, щоб бути нетерпимим [до всього поганого] ... Дозвольте йому мати терпіння, щоб стати хоробрим.

Навчіть його завжди мати високу віру в себе, бо тоді він завжди буде мати високу віру в людство.

Це не легка справа, але подивіться, що ви можете зробити ... Він такий хороший, мій син!»

Авраам Лінкольн, 1855.